Законодавчі та нормативно-правові документи з питань розвитку напівпровідникових матеріалів

В Україні сферу напівпровідникових матеріалів врегульовано такими законодавчими і нормативно-правовими актами:

  • Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» (із змінами) від 16 липня 1999 № 991-XIV.

    Закон визначає правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка" (м. Київ), "Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона" (м. Київ), "Інститут монокристалів" (м. Харків), "Вуглемаш" (м. Донецьк), "Інститут технічної теплофізики" (м. Київ), "Київська політехніка" (м. Київ), "Інтелектуальні інформаційні технології" (м. Київ), "Укрінфотех" (м. Київ), "Агротехнопарк" (м. Київ), "Еко-Україна" (м. Донецьк), "Наукові і навчальні прилади" (м. Суми), "Текстиль" (м. Херсон), "Ресурси Донбасу" (м. Донецьк), "Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій" (УМБІЦЕНТ) (м. Одеса), "Яворів" (Львівська область), "Машинобудівні технології" (м. Дніпропетровськ).

  • Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008-2012 роки» від 30 вересня 2008 р. № 608-VI.

    Одним із завдань Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008 - 2012 рр. є розроблення технологій виготовлення радіоелектронної апаратури на основі сучасної елементної бази, а саме: розроблення технологій виготовлення фотоелектричних перетворювачів, товстоплівкових багатошарових керамічних мікрозбірок та тонкоплівкових гібридно-функціональних вузлів, мікромеханічних пристроїв та напівпровідникових, оптичних, електромеханічних сенсорів. Розроблення рекомендацій щодо впровадження у виробництво радіоелектронної апаратури.

  • Розпорядження Президента України «Про технологічний парк напівпровідникових технологій і матеріалів, оптоелектроніки та сенсорної техніки» від 14 квітня 1999 р. № 82/99-рп.

    Розпорядженням передбачено, що з метою прискорення розроблення напівпровідникових технологій і матеріалів, оптоелектронних приладів, сенсорної техніки та забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції на їх основі має бути створений технологічний парк напівпровідникових технологій і матеріалів, оптоелектроніки та сенсорної техніки на базі Інституту фізики напівпровідників НАНУ. Одним із основних завдань технопарку є розроблення наукоємних технологій, підготовка та організація виробництва напівпровідникових матеріалів, оптоелектронних і сенсорних приладів та аналітичних систем на їх основі.

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про схвалення Державної програми розвитку промисловості на 2003 - 2011 роки» від 28 липня 2003 р. № 1174.

    З урахуванням інтелектуального, виробничого і науково-технічного потенціалу України до пріоритетних інноваційних видів промислової діяльності віднесено функціональні і конструкційні матеріали та вироби з них - матеріали та речовини малотоннажного хімічного виробництва; напівпровідникові матеріали на основі надчистого силіцію, германію, арсеніду галію, сполук A2B6; сцинтиляційні матеріали, оптичні та конструкційні монокристали; нанотехнології, їх розроблення та застосування; кераміка та надтверді інструментальні матеріали; матеріали для перетворювачів енергії безполум'яних та екологічно чистих джерел тепла; органічні люмінофори та барвники; біосумісні матеріали.

  • Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення інноваційної програми наукового парку "Київська політехніка" на 2007 - 2011 роки» від 19 вересня 2007 р. N 760-р

    Передбачено реалізацію проекту «Створення нового покоління високоефективних освітлювальних пристроїв на основі світлодіодів». Очікувані результати від впровадження проекту - організація виробництва фотоелектричних перетворювачів на основі тонкоплівкових напівпровідникових структур; створення нового покоління освітлювальних пристроїв, що дають змогу зменшити витрати електричної енергії до 90 відсотків, та налагодження їх серійного виробництва.

  • Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми "Розробка і впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі» від 9 квітня 2008 р. N 612-р.

    Метою Програми є розроблення та організація виробництва світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі для суттєвого зниження витрат електроенергії на освітлення, підвищення його якості, зменшення забруднення навколишнього середовища.

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» від 28 липня 2003 р. № 1174.

    Постановою затверджено перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України, зокрема підприємства щодо виробництва напівпровідникових матеріалів, - ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», Казенне підприємство «Запорізький титаномагнієвий комбінат».

Наукова діяльність щодо розвитку нанотехнологій та наноматеріалів підтримується державою і регламентується Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1993 р.; 1977, Законом України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" від 11.06.2001 р. № 2623-ІІІ, Законом України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" від 16.01.2003 р. № 433-ІУ та Законом України "Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій" від 09.04.2004 р. №1676-ІУ.

У 2001 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2001 р. № 85-р затверджено Міжвідомчу науково-технічну програму "Нанофізика та наноелектроніка". Міжвідомча науково-технічна Програма “Нанофізика та наноелектроніка” принципово якісно відрізняється від інших науково-технічних програм. Наукові розробки програми у своїй більшості мають подвійне призначення. Вони становлять основу для створення цивільного обладнання для сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (напівпровідникових лазерів, надяскравих світлодіодів, квантових комп’ютерів тощо), а також обладнання спеціального призначення.

До Програми увійшло більше ста проектів за чотирма розділами:

  1. Фізика наноструктур
  2. Технологія наноструктур
  3. Діагностика наноструктур
  4. Наноелектроніка та нанофотоніка

Розпорядженням КМУ вiд 14.02.2007 № 42-р “Про реалізацію у 2007-2008 роках науково-технічних проектів відповідно до міжвідомчої науково-технічної програми "Нанофізика та наноелектроніка" затверджено перелік та обсяги фінансування проектів, що підлягають реалізації відповідно до міжвідомчої науково-технічної програми "Нанофізика та наноелектроніка" у 2007-2008 роках.

Протягом 2003-2009 рр. діє програма «Наноструктурні системи, наноматеріали й нанотехнології» під керівництвом академіка А.Шпака. Передбачається, що фундаментальні дослідження дозволять розширити фізико-хімічні уявлення про квантоворозмірні ефекти, особливості структури і властивості низькорозмірних систем, завдяки чому будуть створені наноматеріали з рекордними експлуатаційними характеристиками. Розвиток нових технологічних засад на принципах самозбірки, самоорганізації, направленого синтезу стане передумовою отримання твердотільних поверхневих та багатошарових наноструктур з заданим електронним спектром и необхідними електричними, оптичними, магнітними властивостями. Використання сучасних високих технологій (молекулярно-пучкова і молекулярно-хімічна епітаксія, електронна літографія, технологічні методи тунельної мікроскопії) дасть змогу отримати принципово нові об’єкти квантові точки, атомні кластери, нанодроти, фотонні кристали, спін-тунельні структури. Підтримка міжгалузевого співробітництва, створення центрів колективного використання прецизійного обладнання стане позитивним кроком в розробці прогресивних технологій.

Наступним кроком на шляху до розв‘язання головної проблеми розвитку вітчизняної наносфери - визнання стратегічного значення розроблення та впровадження нанотехнологій та наноматеріалів на державному рівні і подолання відставання України у здійсненні наукового та методичного забезпечення координації досліджень і розроблень, формуванні та розвитку технологічної бази, задоволенні потреби у спеціально підготовлених кадрах з наданням для цього відповідної фінансової підтримки – стала розробка Концепції Державної цільової науково-технічної програми "Нанотехнології та наноматеріали" на 2010—2014 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 331-р.

Для успішного подолання відставання України у сфері розвитку нанотехнологій та виготовлення нових наноматеріалів, зазначено у Концепції, необхідно поєднати зусилля для координації робіт, пов’язаних з проведенням фундаментальних і прикладних досліджень та підготовкою підприємств до впровадження нанотехнологій, а також забезпечити належне фінансування цього процесу. Цьому має сприяти прийняття Державної цільової науково-технічної програми "Нанотехнології та наноматеріали" на 2010—2014 роки.

Метою Державної цільової науково-технічної програми "Нанотехнології та наноматеріали" на 2010–2014 роки є створення в Україні сучасної наноіндустрії.

Основними її завданнями є:

  • формування інфраструктури для проведення ефективних фундаментальних досліджень у сфері нанотехнологій;
  • координація робіт із створення і застосування нанотехнологій та наноматеріалів;
  • розроблення нових підходів до підготовки кваліфікованих спеціалістів з питань розв’язання наукових, технологічних і виробничих проблем розвитку нанотехнологій і виготовлення нових наноматеріалів шляхом лібералізації податкової політики, оптимізації фінансової політики і системи захисту прав інтелектуальної власності.

Очікується, що в результаті реалізації програми, використання можливостей нанотехнологій сприятиме збільшенню обсягу виробництва внутрішнього валового продукту та істотному економічному ефекту в таких базових галузях економіки, як машинобудування, автомобільна промисловість, електроніка та оптоелектроніка, інформатизація, сільське господарство, охорона здоров’я та охорона навколишнього природного середовища.

В Україні сфера «Композитні матеріали» врегульована такими нормативно-правовими документами:

  • Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008 - 2012 роки» від 30 вересня 2008 долі N 608-VI.

    Сучасна космічна діяльність високорозвинутих держав спрямована на економічний та науково-технічний розвиток, розв'язання глобальних проблем людства, у тому числі проблем безпеки, і характеризується новими завданнями, зокрема щодо використання космічної техніки для забезпечення сталого розвитку. Україна належить до космічних держав не тільки за характеристиками космічного потенціалу, а й за рівнем спроможності практично реалізувати сучасні космічні проекти, зокрема унікальний міжнародний проект "Морський старт". Після відмови від ядерних озброєнь сучасні космічні технології є одним з небагатьох факторів, які визначають стратегічне місце держави та наявність засобів стримування.

    Специфіка сучасного стану космічної діяльності України полягає в значній невідповідності досягнутого рівня космічних технологій ефективності їх використання.

    Одним із завдань науково-технічної космічної програми України на 2008 - 2012 роки (далі - Програма) є розроблення перспективної космічної техніки та технологій, зокрема, проведення науково-технічних та технологічних досліджень і розробок, спрямованих на створення та впровадження перспективних матеріалів і технологій космічної техніки, а саме: розроблення нових композиційних, наноструктурних та інших матеріалів, технологічних процесів і виробів на їх основі, надання рекомендацій із впровадження технологій і матеріалів у виробництво, розроблення випереджальних технологій зварювання нових елементів із високоміцних, композитних і наноструктурних матеріалів на алюмінієвій основі для виробів космічної техніки, підвищення ефективності технологій зварювання плавленням з використанням комбінованих (гібридних) процесів нагрівання.

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Державна програма прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки» від 11 вересня 2007 р. № 1118

    Стратегією економічного та соціального розвитку України “Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015 роки, схваленої Указом Президента України від 28 квітня 2004 р. № 493, визначено необхідність переходу до інноваційної моделі економічного зростання та розвитку наукоємного високотехнологічного виробництва.

    Разом з тим, на сьогодні основу національної економіки становлять сировинні та низькотехнологічні галузі, що істотно знижує потенціал розвитку України як конкурентоспроможної держави в довгостроковій перспективі. Результати наукових досліджень і науково-технічних розробок не впливають на зростання валового внутрішнього продукту, наукоємна складова якого не становила у 2008 р. менше 1%.

    Протягом останніх 10 років практично всі розвинуті держави здійснюють прогнозування науково-технологічного розвитку. На сьогодні більше ніж в 40 країнах виконуються комплексні державні програми прогнозно-аналітичних досліджень, результати яких використовуються не тільки для визначення пріоритетів науково-технологічного розвитку, але як орієнтир для приватного сектору для формування власних стратегій технологічного розвитку. Ініціатором і головним замовником прогнозування науково-технологічного розвитку в основному є держава.

    Відсутність ефективних механізмів об'єктивного визначення сильних та слабких сторін вітчизняного сектору досліджень та розробок, перспектив збереження та розвитку вітчизняного науково-технічного потенціалу та формування переліку пріоритетних напрямів розвитку науки й техніки з урахуванням конкурентоспроможності результатів наукових досліджень та науково-технічних розробок обумовлює подальший інерційний розвиток вітчизняної науки та відсутність довгострокової стратегії державної політики в сфері наукової й науково-технічної діяльності.

    Метою Програми є створення єдиної системи прогнозно-аналітичних та стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку для підвищення ефективності державної політики в сфері наукової й науково-технічної діяльності, задоволення потреб державного та приватного сектору економіки в об'єктивних і комплексних прогнозах щодо науково-технологічного розвитку, формування конкурентоспроможного вітчизняного сектору наукових досліджень та розробок.

  • Постанова Президії НАН України «Про стан та перспективи виконання цільових програм наукових досліджень відділень НАН України» від 12.07.2006 № 213.

    За програмою «Фізичні та астрофізичні дослідження фундаментальних проблем будови та властивостей матерії на макро- та мікроскопічному рівнях» Розроблені нові рідкокристалічні та композиційні матеріали з унікальними властивостями, фотоприймачі Іч-діапазону, методика локації грозових розрядів та магнітних бур.

    За програмою «Фундаментальні проблеми створення матеріалів з наперед заданими властивостями, методів їх з'єднання й обробки» досліджено та створено нові конструкційні матеріали - високоміцні низьколеговані сталі, сплави титану, алюмінію, леговані чавуни, інструментальні та функціональні матеріали, методи їх з'єднання, діагностики та обробки. Здобуто нові керамічні композиційні матеріали на основі нітридів алюмінію з широким діапазоном електропровідності, теплопровідності та діелектричної проникності.

    За програмою «Фундаментальні основи створення нових речовин і матеріалів та фізико-хімічні принципи управління хімічними реакціями» вперше показано, що варіювання природи розчинника дозволяє цілеспрямовано змінювати процес самоскладання нанокомпозитів типу напівпровідниковий дієвідмін полімер/мезопориста неорганічна матриця, контролювати кількість інкорпорованого полімеру та конформацію його ланцюгів всередині матриці завдяки ефекту пам’яті про початкову конформацію полімеру у вихідному розчині. Синтезовано наноструктурні оксиди титану, титано-кремнезем, цирконій- та залізо- титани, чутливі до УФ- та видимого світла, у вигляді плівок і порошків.

Остання продукція

Про форсайт