Призначення розробки: Технологія створення зносо- і корозієстійких покриттів на Al, Mg, Ti, Zr, Ta та їхніх сплавах призначена для захисту деталей і механізмів і застосовується, зокрема, на паперопротяжних роликах, фіксувальних клинах турбогенераторів, лижних кріпленнях, деталях ниткопротяжних механізмів, деталях запірної арматури, деталях роторного двигуна, сепараторах таблеток, немагнітних деталях лічильників газу, тепла і води, соплах плазмотронів, деталях поліграфічного обладнання тощо.

Рекомендована область застосування: Машинобудування.

Переваги перед аналогами: Корозійна стійкість оксидокерамічних покриттів на 1-3 порядки вища порівняно з вихідними сплавами (за винятком титанових). Крім того, всі вони є діелектриками або напівпровідниками з великою шириною забороненої зони і тому мають хороші ізоляційні властивості. Характерною особливістю ПЕО-покриттів є залишкова наскрізна пористість. У той час, як за умов граничного тертя наявність пор може сприяти утримуванню мастила, що зменшує коефіцієнт тертя і величину зношування, у корозійних середовищах при довготривалій експлуатації наскрізні пори можуть призводити до корозії основного металу і відшарування покриттів. За експлуатаційними властивостями оксидокерамічних шарів на Al, Mg, Ti, Zr, Ta сплавах суттєву перевагу мають покриття на основі Al[2]О[3]. Напилення газотермічних покриттів з алюмінієвих сплавів на сплави магнію і титану з подальшою ПЕО-обробкою дає змогу одержувати оксидокерамічні покриття з властивостями на рівні ПЕО-покриттів на сплавах алюмінію. Використання такого комплексного підходу дає змогу створювати оксидокерамічні покриття на інших сплавах, які не піддаються ПЕО-обробці, наприклад, на сталях і чавунах.

Стадія завершеності розробки: Підготовлено до впровадження

Опис розробки:
()
Оксидокерамічні РЕО-покриття на сьогодні реалізовані на Al, Mg, Ti, Zr, Ta та їхніх сплавах. Встановлено електрофізичні параметри процесів в електролітах різних класів, вивчено кореляційну залежність між напругою, густиною струму, хімічним складом технологічних електролітів та товщиною і твердістю отримуваних покриттів. Для деяких сплавів і електролітів відома кінетична залежність приросту товщини покриття в часі, що дає змогу синтезувати покриття заданої товщини. Фізико-хімічною основою процесу плазмоелектролітного оксидування є газофазні реакції в системі метал-електроліт, які реалізовуються у плазмі іскрових розрядних каналів при електричному пробої приелектродного проміжку і первинної природної оксидної плівки. Температура плазми в електричних розрядах при синтезі оксидокерамічних структур на Al, Mg, Zr сягає (6-10)103 К. На алюмінієвих сплавах отримують покриття товщиною до 500 мкм із мікротвердістю 12-25 ГПа; на магнієвих сплавах - товщиною до 250 мкм із мікротвердістю 8-12 ГПа; на титанових - 100 мкм і 6-10 ГПа; цирконієвих - 250 мкм і 8-12 ГПа.

Відомості про новизну розробки:

ноу-хау--
1 шт.

Результати дослiджень
Готове до впровадження

Можливість передачі за кордон:
Продаж патентів
Продаж техничної документації

Фотодоповнення

Країна Україна

Для отримання додаткової інформації звертайтесь::
E-mail: gal@uintei.kiev.ua