Призначення розробки: Новий підхід до інженерії поверхні, який полягає у формуванні регламентованого фазово-структурного стану карбонітридних і карбооксидних поверхневих шарів шляхом термодифузійного насичення в ділянці температур нижче поліморфного перетворення, дає змогу найефективніше порівняно з іншими способами дифузійного насичення підвищувати зносо- і корозійну тривкість титанових сплавів.

Рекомендована область застосування: Титан і його сплави завдяки низькій питомній міцності, корозійній інертності й високій біосумісності широко використовують в авіаційній, автомобільній, хімічній промисловості і медицині.

Переваги перед аналогами: Дифузійні методи мають переваги у технологічності і є екологічно чистими. Важливою перевагою методу дифузійного насичення є можливість забезпечити високу адгезію покриття з матрицею через формування перехідного дифузійного шару.

Стадія завершеності розробки: Підготовлено до впровадження

Опис розробки:
()
Сучасні тенденції розвитку інженерії поверхні термодифузійним насиченням пов'язані з формуванням покриттів на основі потрійних сполук втілення (карбонітридів, карбооксидів та оксинітридів). Це по'язано з тим, що потрійні сполуки вдало поєднують базові властивості та структуру бінарних сполук, а в ділянці еквіатомних складів суттєво перевищують їх. Карбонітрування. З метою наближення дифузійного карбонітрування до промислових умов було визначено інтервали технологічних параметрів (температура, тривалість насичення, парціальні тиски газових компонент (кисню й азоту), в межах яких за температур нижче поліморфного перетворення відбувається утворення карбонітридної сполуки. Зокрема, тиск азоту повинен змінюватись у межах 1-10 [5] Па, а тиск кисню - від 10 [-3] до 10 [2] Па. За таких умов утворення потрійної сполуки відбувається при температурах 800-850 *С. Дослідження впливу тривалості насичення виявило зростання вмісту вуглецю у складі карбонітриду з часом. Використання кисневмісного насичувального середовища при карбонітруванні забезпечує вище зміцнення поверхні, більшу глибину складових модифікованого шару (покриття і газонасиченої зони). Карбооксидування. Зміна температури і тривалості карбооксидування за умови підтримки постійного парціального тиску кисню у динамічному середовищі дає змогу впливати на вміст вуглецевої компоненти у складі карбооксиду, а також на розміри складових модифікованого шару. Досліджено, що швидкість корозії зразків з карбонітридним та карбооксидним покриттями порівняно зі зразками з однокомпонентними покриттями на два порядки нижча.

Відомості про новизну розробки:

ноу-хау--
1 шт.

Результати дослiджень
Готове до впровадження

Можливість передачі за кордон:
Продаж патентів
Продаж техничної документації

Фотодоповнення

Країна Україна

Для отримання додаткової інформації звертайтесь::
E-mail: gal@uintei.kiev.ua