технологии

ТРАНСФЕР ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КРАЩІ ПОПЕРЕДНИКИ РІПАКУ ОЗИМОГО, ВИРОЩУВАНОГО У ПОЛІСЬКІЙ ЗОНІ


Призначення розробки: Розробка призначена для поліпшення врожайності ріпаку.

Рекомендована область застосування: Сільське господарство (рослинництво).

Стадія завершеності розробки: Впроваджено в виробництво

Техніко-економічний ефект: Розробка в 2010–2012 рр. впроваджена на площі 70 га у СТОВ “Зоря Полісся”, що в Червоноармійському р-ні Житомирської обл. Рентабельність вирощування ріпаку озимого, розміщеного в сівозміні після конюшини лучної, становить 86–93%.

Опис розробки:
()
У структурі посівних площ поліської зони ріпак серед технічних культур займає 20–25%. Однією з важливих умов для ефективного вирощування ріпаку озимого на дерново-підзолистих ґрунтах є розміщення його посівів у сівозміні по кращих попередниках. Потреба у вивченні впливу різних попередників (кукурудзи на зелений корм, пшениці озимої, конюшини лучної на один та два укоси) зумовлена тим, що в системі удобрення культур у сівозміні нині переважають мінеральні добрива, пожнивні рештки, сидеральні культури, які мають різні післядію і тривалість мінералізації. У результаті проведених польових дослідів встановлено, що при внесенні повного мінерального добрива дозою N40+40P60K80 найвищий урожай насіння ріпаку озимого (2,58 т/га) можна отримати після конюшини лучної на два укоси. При розміщенні ріпаку після конюшини лучної на один укіс його урожайність знижується на 7%. Триваліше використання конюшини лучної (на два укоси) як попередника сприяє більшому накопиченню в ґрунті пожнивних решток і біологічного азоту. При розміщенні ріпаку після кукурудзи на зелений корм урожай насіння був майже таким (2,50 т/га), як і при розміщенні після конюшини лучної на два укоси. Цьому сприяла дія внесених мінеральних добрив поєднана з післядією побічної продукції та сидеральної культури (люпину вузьколистого), що істотно підвищує мінералізацію органічної речовини. Найнижчий урожай насіння ріпаку (2,08 т/га) отримано при вирощуванні його після пшениці озимої, оскільки загорнута в ґрунт побічна рослинна продукція, залишена як добриво під ріпак, створює певний дефіцит азоту, який стримує мінералізацію соломи в ґрунті. Рівень рентабельності вирощування ріпаку при розміщенні його після зазначених попередників становив відповідно 104, 89, 98 і 65%.

Результати дослiджень
Готове до впровадження

Можливість передачі за кордон:
Продаж техничної документації

Фотодоповнення

Країна Україна

Для отримання додаткової інформації звертайтесь::
E-mail: gal@uintei.kiev.ua

або заповнити форму:
Назва органiзацiї :
Адреса :
Розрахунковий рахунок :
Банк :
МФО :
Код ОКПО :

Данi про керiвника наукової органiзацiї :
Прiзвище :
iм'я :
По-батьковi :
Вчена ступiнь, наукове звання :
Телефон :
Факс :
E-mail :
Пропозицiї щодо спiвробiтництва (сумiсне патентування, сумiсне пiдприємство, продаж готового продукту, iнше) :
Країна: