Характеристика інноваційної діяльності підприємств

Відсутність цілісної системи управління інноваційними процесами призвели до негативних наслідків.

Відсутність цілісної системи управління інноваційними процесами в країні та репресивна по відношенню до інноваторів державна політика, розпочата у 2005 р., призвели до таких негативних наслідків:

частка реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової продукції скоротилась у 2010 р. до 3,8% (найнижчий показник за останні 9 років) (рис. 2.4);

кількість найменувань нової продукції, виробництво яких було освоєно, зменшилася з 3978 у 2004 р. до 2685 у 2009 р., тобто майже у 1,3 раза.


Рис. 2.4. Основні показники інноваційної діяльності України за 2004-2010 рр., %

У 2010 р. середня інтенсивність інноваційних вкладень в Україні становила 0,92%, що є значно нижчим за середньоєвропейський показник.

Світова економічна криза 2008-2010 рр. призвела до скорочення видатків на інновації, особливо приватного сектора (фінансування інноваційної діяльності за рахунок вітчизняних інвесторів скоротилося з 49,4 млн. грн. у 2000 р. до 31 млн. грн. у 2010 р.).

Загальний обсяг фінансування інноваційної діяльності у 2010 р. склав 8045,5 млн. грн. або 0,7% ВВП – найнижчий показник за останні десять років. Частка бюджетних коштів у загальному обсязі становить близько 1%.

Основне джерело фінансування інноваційної діяльності – власні кошти підприємств – упродовж 2000-2007 рр. стабільно зростало з 0,8% ВВП до 1,1% ВВП, а за 2008-2010 рр. скоротилося до 0,4% ВВП, що відповідає рівню приблизно 1995 р.

Інтенсивність інноваційних вкладень (частка витрат на інновації у загальному обсязі реалізованої продукції) становила в середньому по Україні у 2010 р. 0,92%. Найбільшого значення цей показник досяг у 2007 р. – 1,5%, але й це значення є значно нижчим за середньоєвропейське (близько 2,3%) (рис. 2.5).


Рис. 2.5. Інтенсивність інноваційних витрат промислових підприємств за країнами

Ключовою проблемою є неефективна структура інноваційних витрат - більш як 60% інноваційних коштів спрямовується на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення.

Структура витрат за видами інноваційної діяльності відзначається значними диспропорціями та неефективною структурою (рис. 2.6). У галузях вітчизняної економіки з високою інтенсивністю інноваційних витрат (крім машинобудування) майже 100% витрат використовується саме на придбання обладнання.


Рис. 2.6. Структура обсягів інноваційних витрат на промислових підприємствах України

Про несприйняття вітчизняним бізнесом новітніх досягнень науки і техніки свідчить рівень витрат на придбання нових технологій - найнижчий з напрямів витрат. Найбільшого значення цей показник досяг у підприємств з виробництва коксу, продуктів нафтопереробки – 40,9%, легкої промисловості – 10,0%, хімічного виробництва – 5%.

Водночас підприємства провідних європейських країн значно більше орієнтовані на підвищення рівня новизни інновацій, інвестуючи значні фінансові ресурси у науково-технічні розробки. Так, частка витрат на НДДКР у Швеції становить 63,2%, Нідерландах – 62,5%, Люксембурзі – 53,8%, Бельгії – 42%, Туреччині – 28,9%, Польщі – 8,3%, Румунії – 13,4%, Чехії – 23,2%, Росії – 15% від загального обсягу витрат на інновації.

Витрати на дослідження і розробки перевищують вкладення в обладнання в Бельгії, Ісландії, Люксембурзі у 1,5-2 рази. У країнах Східної Європи інвестування більш орієнтовано на оновлення основних засобів. Співвідношення витрат на наукові дослідження та придбання обладнання становить у Болгарії 1:19, Естонії – 1:8, Польщі та Словаччині – 1:7, Росії – 1:6.

Протягом 2000-2010 рр. не відбулося зростання частки промислових підприємств, які здійснювали впровадження нових технологічних процесів.

Інноваційна активність промислових підприємств України протягом 2000-2010 рр. знизилася у 1,3 раза – з 18,0% у 2000 р. до 13,8% у 2010 р.

Частка промислових підприємств, які здійснювали впровадження нових технологічних процесів, у загальній кількості підприємств промислового виробництва становить лише 4%, що значно нижче за цей показник не тільки для країн-лідерів щодо впровадження технологічних інновацій, але й інших країн Східної Європи та країн БРІК (рис. 2.7).


Рис. 2.7. Питома вага підприємств промислового виробництва, які здійснюють технологічні інновації, у загальній кількості підприємств промисловості

Обсяги інноваційної продукції постійно знижувалися протягом 2000-2010 рр. У 2010 р. зафіксовано найнижчий рівень її реалізації - 3,8% від загального обсягу реалізованої промислової продукції, що пов’язано із зниженням споживчого попиту як населення, так і попиту на продукцію промислового призначення, зумовленого фінансово-економічною кризою.

В Україні жоден вид економічної діяльності не досяг середньоєвропейського рівня за часткою нової для ринку продукції.

З урахуванням ступеня новизни продукції переважну частку продукції становила продукція з низьким рівнем новизни (нова для підприємства) або 2,6% від загального обсягу реалізованої промислової продукції. У європейських країнах відповідний показник має значення, менше за частку реалізованої продукції, нової для ринку.

Обсяг продукції з високим ступенем новизни (нова для ринку продукція) становив лише третину реалізованої інноваційної продукції або близько 1,3% від загального обсягу реалізації. У той час, як у Фінляндії він становив 16%, Чехії – 12,4%, Греції – 23%, Мальті – 31%.

За межі України у 2010 р. реалізовано майже 41% інноваційної продукції, переважно у країни СНД. Із загального обсягу експортованої продукції нова для ринку становила майже 15% реалізованої інноваційної, нова для підприємства – 25,8%, що свідчить про неспроможність вітчизняної продукції з високим для нас ступенем новизни конкурувати на зарубіжних ринках, а відтак – про технологічне відставання української промисловості.





















 |  Про УкрІНТЕІ  |  Міжнародне співробітництво  |  Контактна інформація
COPYRIGHT © 2016 УкрІНТЕІ