Глобальні технологічні тренди у сфері озброєння та військової техніки

  Завантажити файл

 

http://doi.org/10.35668/978-966-479-117-2

Писаренко Т.В. Глобальні технологічні тренди у сфері озброєння та військової техніки [Електронний ресурс] / Т. Писаренко, Т. Кваша. – К.: УкрІНТЕІ, 2020. – 88 с.

УДК 001.18; 002.513.5; 355/359 - 356.252.5

ISBN 978-966-479-117-2(Online)

Писаренко Тетяна Василівна — канд. техн. наук, заступник директора з науково-аналітичної роботи, ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, Київ, Україна, ORCID: 0000-0001-9806-2872

Кваша Тетяна Костянтинівна — заввідділу, ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, Київ, Україна, ORCID: 0000-0002-1371-3531

Рецензенти:

Пекарєв Дмитро Володимирович кандидат технічних наук, головний науковий співробітник Секції прикладних проблем Президії НАН України, ORCID: 0000-0002-5056-4993

Камишин Володимир Вікторович доктор пед. наук, канд. техн. наук, с. н. с., член-кор. Національної академії педагогічних наук України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки та Державної премії України у галузі освіти, директор Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації, ORCID: 0000-0002-8832-9470

Резюме. Технологія є фундаментальним фактором соціальних змін, що пропонує нові можливості виробляти, зберігати та поширювати знання. Це особливо стосується військової сфери, адже прогрес у військовій техніці може мати як позитивні, так і негативні наслідки: покращення можливостей запобіжних заходів щодо мобілізації та застосування сили, або більш потужні можливості заподіяння шкоди та знищення.
Поточні інновації в галузі штучного інтелекту, робототехніки, автономних систем, космічних технологій, 3D-друку, біотехнології, матеріалознавства та квантових обчислень принесуть безпрецедентні перетворення. Штучний інтелект (ШІ) стає "визначальною технологією майбутнього", як у повсякденному житті, так і у військовій сфері.
Щоб розвивати військовий потенціал, придатний для геостратегічних викликів сьогодення та майбутнього, важливо орієнтуватися у військових інноваціях і нових технологіях, чому і присвячена дана робота. На основі аналізу публікацій Міжнародних аналітичних і консалтингових організацій, урядів зарубіжних країн, НАТО, SIPRI, Мюнхенської конференції з безпеки, ЄС подано останні прогнози щодо впровадження та адаптації нових технологій та методів, що походять із цивільного сектору, у військові програми.
Зокрема це стосується технологій четвертої промислової революції - штучного інтелекту, робототехніки, автономії, кібербезпеки тощо, а також космічних, ядерних технологій, технологій нових матеріалів, біотехнологій - для військової трансформації. Майбутнє військового успіху тепер належатиме тим, хто розробляє, будує та використовує комбінації інформаційних технологій з існуючими технологіями та військовими можливостями для формування нової бойової сили - розумної, взаємопов'язаної, розподіленої та цифровоїі. Ця зміна проявляється у нових формах війни - гіпервійні, меметичній війні, війні у кіберпросторі.
Майбутній науково-технічний ландшафт у військовій сфері буде характеризуватися (і одночасно керуватися) наступним:
- Інтелектуальність: інтегрований штучний інтелект, передова аналітика та можливості прийняття рішень у всьому технологічному спектрі.
- Автономія: автономні системи із штучним інтелектом, здатні до певного рівня автономного прийняття рішень. Такі автономні системи можуть бути роботизованими, заснованими на платформі або (цифровими) агентами.
- Гуманістичний інтелект: безшовна інтеграція психо-соціально-технологічних систем, що підтримують об’єднання людей та машин та синергетична поведінка.
- Взаємозв’язок: накладання реального та віртуального доменів, включаючи датчики, організації, установи, приватних осіб, автономних агентів та процеси.

Ключові слова: майбутні війни, технологічна модернізація бойових сил, військова трансформація, технології четвертої промислової революції, автономія, космічні сили, ядерна зброя.

Українська

 

  • Національна академія педагогічних наук України
  • БД «Технології України» 
  • БД “Науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи і дисертації України”
  • БД «Інноваційні технології та розробки»
  • БД «Наукові періодичні видання МОН України» 
  • БД  «Науково- технічні заходи»