http://doi.org/10.35668/978-966-479-124-0
Стан науково-інноваційної діяльності в Україні у 2020 році: науково-аналітична записка [Електронний ресурс] / Т.В. Писаренко, Т.К. Куранда, Т.К.Кваша та ін. – К.: УкрІНТЕІ, 2021. – 39 с.
УДК 001.89:311.3(477)
ІSBN 978-966-479-124-0 (Online)
Писаренко Тетяна Василівна – заступник директора, канд. техн. наук, ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», 03680 м. Київ, вул. Антоновича, 180, тел.: +38 096 3763814, tvpisarenko@gmail.com, ORCID: 0000-0001-9806-2872
Куранда Тетяна Костянтинівна – завідувачка відділу ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації»,, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-02; kuranda@uintei.kiev.ua
Кваша Тетяна Костянтинівна – завідувачка відділу, ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; (044) 5210074, Е-mail: ntatyana@ukr.net; kvasha@uintei.kiev.ua, ORCID: 0000-0002-1371-3531
Мусіна Людмила Абдрахманівна – канд. екон. наук, завідувачка сектору, ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (050) 351-08-84; musina@ukr.net; ORCID:
Кочеткова Олена Петрівна – заступниця заввідділу ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-29; kochetkova@uintei.kiev.ua; ORCID: 0000-0002-8124-911X
Паладченко Олена Федорівна – завідувачка сектору, ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; (044) 5210080, paladchenko@uintei.kiev.ua, ORCID: 0000-0002-5436-1608
Молчанова Ірина Василівна – с. н. с., ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-80; molchanova_irina@ukr.net; ORCID: 0000-0003-1679-5621
Гаврис Тетяна Володимирівна – завідувачка сектору ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-07; gavris@ukrintei.ua; ORCID: 0000-0003-0874-2597
Осадча Анастасія Борисівна – с. н. с. ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-29; osadcha@ukrintei.ua; ORCID: 0000-0001-5151-2901
Резюме. Викладено результати дослідження стану науково-інноваційної діяльності в Україні у 2020 р. на основі даних головних розпорядників бюджетних коштів, Державної служби статистики України, зарубіжних джерел інформації (світових рейтингів, міжнародних наукометричних баз даних). Науково-аналітична записка представляє рейтинг України за міжнародними інноваційними індексами, кадровий потенціал науки, стан наукової діяльності та діяльності у сфері трансферу технологій в Україні, а також оцінює вплив науки та інновацій на її економіку.
Зокрема, за результатами декількох міжнародних рейтингів, визначено сучасний інноваційний потенціал та інноваційну спроможність України. Динаміка рейтингів України за чотирма підходами до оцінки спроможності до інновацій за 2014-2020 рр. дозволяє зробити висновок про відсутність активної політики та проривів у підтримці інноваційної діяльності як державою, так і бізнесом. Основою української інноваційної конкурентоспроможності є людський капітал, вища освіта, а також знання й результати наукових досліджень. Однак слабкі державні інституції, несприятливе середовище для ведення інноваційного бізнесу та недружня фінансова система заважають розкриттю підприємницького потенціалу, створюють перешкоди для комерціалізації інновацій та їх впливу на зростання ВВП. Сильними сторонами України залишаються: знаннєві та технологічні результати, інноваційні зв’язки, людський капітал і дослідження, можливості приваблювання талантів, ринкові та нормативні можливості на ринку праці, інституції, креативність, проникнення високих технологій, навички. Людські ресурси – складова індексів, яка все ще залишається найбільш сильною стороною України. Повільна розбудова привабливої для дослідників та інженерів інноваційної екосистеми поряд із зниженням бюджетного фінансування освіти та науки може знищити цю перевагу нашої країни.
Аналіз кадрового потенціалу науки в Україні визначив основні проблеми сфери підготовки кадрів, якими є надмірна розгалуженість мережі закладів освіти, незадовільний рівень фінансового забезпечення, кореляції структури підготовки фахівців з потребами вітчизняної науки та інноваційної економіки. В останні роки певні кроки зроблено в напрямі оптимізації мережі ЗВО шляхом скорочення їхньої кількості, але потрібні подальші дії у напрямі вдосконалення підходів до управління, фінансування у сфері вищої освіти, модернізації методів викладання та навчання в університетах відповідно до європейських стандартів з метою надання можливості молоді в Україні отримувати ті навички, які потрібні їй у ХХІ столітті.
Фінансування наукових досліджень неухильно зменшується – з 0,70 % у 2013 р. до критичного значення – 0,41 % у 2020 р. За таких її значень наука перестає виконувати економічну функцію.
Відповідно, частка України у загальносвітовій кількості статей залишається незначною – 0,4%, кількість отриманих патентів на винаходи національними заявниками за кордоном у 2019 р. (останні наявні дані) зменшилась на 26 % проти 2016 р., трансфер розроблених технологій здійснено переважно на внутрішньому ринку (96,8 %) із зменшенням кількості переданих технологій на 19,2 в. п.
Визначено вплив наукової та інноваційної діяльності на економіку України шляхом оцінювання внеску сукупної факторної продуктивності (СФП) у ВВП країни. Якщо У 2018-2019 рр. в Україні СФП була найвпливовішим фактором економічного росту і додала 2,0-2,3 в. п. до індексу ВВП, що на рівні країн ОЕСР з найбільшими темпами росту СФП і свідчило про ефективність інноваційної діяльності в Україні, то у 2020 р. цей показник значно зменшився. Основними факторами, що сприяли зниженню СФП в Україні у 2020 р. стали, насамперед, політичні фактори та криза, викликана пандемією COVID 2019, а саме: уповільнення ділової активності, що характерно для України під час всіх президентських виборів та під час кризи; зменшення обсягів реалізації промисловими підприємствами високотехнологічного сектору та частки валової доданої вартості в обсязі випуску продукції цього сектору.
Ключові слова: Глобальний індекс інновацій, Глобальний індекс конкурентоспроможності, Інноваційний індекс Європейського інноваційного табло, Глобальний індекс конкурентоспроможності талантів, високотехнологічні сектори, наукоємний сегмент в економіці, стан науки, трансфер технологій, сукупна факторна продуктивність.
